Місто, за 45 км від Рівного, на р. Іква. Одне з старовинних міст України. Про його походження розповідає народний переказ. У глибоку давнину серед дубового лісу стояло село Дубенка. Від нього поселення і отримало назву - Дубен. У 1100 році про нього згадує Іпатіївський літопис. Дубно входило до складу Володимир-Волинського, а у XIII - першій половині XIV століть - Галицько-Волинського князівства. Поселення тоді відігравало важливу роль у боротьбі населення краю із зовнішніми ворогами. У 1240 році татари під проводом Батия розгромили Волинь. Не вціліло і Дубно. Воно занепало і було на рівні незначного села, що входило до складу Острозької волості. Таким воно дісталося Федору Даниловичу, князю Острозькому. Нові господарі прагнуть зробити поселення надійним бастіоном в охороні своїх володінь. У 1492 році вони споруджують замок. Дубно почало швидко розвиватися. Тож князь Костянтин Іванович Острозький, виклопотав у Великого князя литовського Олександра у Вільні 9 червня 1498 року грамоту, яка дозволяла йому закласти із села Дубен місто з такою ж назвою. У 1507 році король польський Сигизмунд І дарував жителям Дубна «Магдебурзьке право», а власнику його, князю Костянтину Острозькому, дозвіл будувати укріплення для оборони від ворогів, проводити ярмарки і торги, збирати із заїжджих купців мито. Дубно починає рости. Розвиваються торгівля і ремесла, які набрали типових для середньовіччя форм. Замок князів Острозьких є однією з найдавніших споруд міста, її основою був корпус при в'їзній брамі, споруджений у XVI - XVII століттях, з порталом у стилі Відродження. Прикрасою брами був герб князів Острозьких у гарній оправі, який зберігся і понині. У палацовому комплексі окрему пам'ятку архітектури становить палац князів Любомирських, розташований у північно-західній частині замкового двору. Його споруджено на старому фундаменті у другій половині XVIII століття князем Михайлом Любомирським. На знамениті Дубенські контракти, які проіснували 20 років, щорічно з’їжджалося до 30 тис. чол., в той час як населення самого міста становило 6535 чол. Ярмарки розпочиналися 7 січня і продовжувалися цілий місяць. Тому й не дивно, що Дубно швидко перетворилося на одне з найлюдніших і найкращих міст Волині. У замку не тільки розважались, він мав надзвичайно важливе оборонне значення. До початку XX століття Дубенський замок ніколи і ніким не був здобутий приступом. І аж у першу світову війну австрійці, вдаривши по замку з далекобійної артилерії, часткова зруйнували палаци. В’їзд у місто був через Луцьку браму. Назву вона отримала тому, що стоїть на дорозі, яка вела з Дубна до Луцька. Збудована у стилі ренесансу з каменю і цегли у кінці XV -на початку XVI століть, м Луцька брама - рідкісний різновид барбакана (округлої будівлі з бійницями). Крім Волині, ніде більше немає. У XIX столітті у Луцькій брамі розташовувалася масонська ложа. Брама дала назву передмістю Дубна - Забрама. У давніх документах зустрічаємо назву цього передмістя -Запаркання, Забрам'є. Поруч з Луцькою брамою, доповнюючи її оборонні функції, розташований костел колишнього бернардинського монастиря. Він являє собою тринавну, шестистовпну базиліку з нартексом. До витягненої п’ятиярусної східної частини прилягає невеликий об'єм і п’ятиярусна башта-дзвіниця з барочним завершенням. Костел та монастир заснував Януш Острозький у 1614 році. Будівництво розпочалося при нових власниках Дубна - князях Заславських, тривало при Любомирських і Сангушках. Підземелля костелу було усипальницею фундаторів, костел побудований у стилі раннього бароко. На центральній магістралі міста, чудово доповнюючи адміністративно-житловий ансамбль, розташований Свято-Іллінський собор, який збудований у 1908 році поблизу того місця, де колись була стара дерев'яна з такою ж назвою церква. Її фундатором був князь Костянтин Острозький. Недалеко від колишньої Ринкової площі розташована синагога. Вона збудована у XVIII столітті у стилі бароко на місці давнішої XVI століття. Неподалік Дубенського замку у мальовничій долині річки Ікви побудовано 1709 року Юріївську церкву, більш відома як Георгіївська на Сурмичах. Тризрубний, триверхий храм , характерний для волинської школи традиційної архітектури. Збереглися будівлі ще однієї пам’ятки архітектури XVII ст. – давній монастир кармеліток. На межі тисячоліть 1995 року збудовано православну сучасну церкву – Покрови Пресвятої Богородиці. У 1846 р. у Дубно побував Т. Шевченко. М. Гоголь описує місто у творі «Тарас Бульба».
Б.: Дубно, княжий мій граде!: Краєзнавчий нарис. – Дубно, 2001. – 51с.
Панасенко О. Рівненщина. Сторінки минулого: Науково-популярний навчальний посібник. – Рівне, 2001. – 313 с.
Лесик О.В. Замки та монастирі України. – Л.: Світ, 1993. – С.31-32 Юріївська церква. 1709р. м. Дубно Рівненської обл. // Храми України: Альбом. – К., 2002. – С. 167.
