Опитування

Наскільки Вам згодилося у Вашій нинішній роботі та вища освіта, яку Ви отримали?:

Лічильники

Яндекс.Метрика

Погода в м.Рівне

Інтернет-магазин "Etti.com.ua" - полотенцесушители электрические и водяные

Рівненський обласний краєзнавчий музей м.Рівне

Коротка історія музею, відділи, екскурсійне обслуговування, вартість квитків, найцінніші (унікальні колекції). 

Працює щоденно з 10 до 18 (у літній період часу в суботу та неділю з 11 до 19.00), вихідний – понеділок. Перший у Рівному музей створений 1906 року при сільськогосподарському товаристві. Рівненський обласний краєзнавчий музей створено 1940 р. Музей розташований в будівлі колишньої гімназії, збудованій 1834-1839 рр. – пам’ятці історії та архітектури. Засновник: Рівненська обласна державна адміністрація. Знаходиться в центрі міста.

Основні екскурсії: Оглядова екскурсія по експозиції та виставках музею.

Тематичні екскурсії:

Природні багатства краю.

  • Археологічні пам'ятки Рівненщини.
  • Історія Берестецької битви 1651 року.
  • Волинський іконопис ХШ-ХVІІI ст.
  • Край у роки Другої світової війни.
  • Основні заняття, ремесла та побут населення Рівненщини.

Старе Рівне. Щорічно у травні, починаючи з 1992 року, на подвір’ї музею проходить фольклорно-етнографічне свято ''Музейні гостини", приурочене до Міжнародного дня музеїв.

Поблизу є туристичні маршрути:

1. Рівне - оглядова екскурсія.

2. Львів-Київ.

3. Рівне-Острог.

4. Луцьк - Житомир.

5. Рівне - "Козацькі могили".

В музеї працюють відділи:

  • історії - вивчає, збирає пам’ятки минулого Рівненщини;
  • історії релігії і мистецтва - вивчає, збирає сакральні пам’ятки, мистецькі роботи;
  • етнографії - збирає та вивчає предмети пов’язані з етнічними аспектами регіону;
  • науково-освітньої роботи - організовує проведення екскурсій, лекцій,масових заходів
  • природи - збирає та вивчає пам’ятки природи;
  • охорони культурної спадщини - веде облік та охорону нерухомих пам’яток історії, культури та монументального мистецтва;
  • фондів - зберігає, обліковує музейні цінності.

Історико-етнографічннй музей м. Сарни - зберігає та збирає етнологічні пам’ятки Рівненського Полісся; · літературний музей Уласа Самчука.

Плата за вхід до експозиції та на виставки:

  • в будні дні для школярів та студентів – від 2 грн. 10 коп. до 3 грн.;
  • для дорослих – від 3 грн. 50 коп. до 5 грн.

Вхідні квитки на загальний огляд музею у вихідні та святкові дні:

  • для школярів - 1грн.;
  • для студентів та пенсіонерів - 1,50 грн.;
  • для дорослих - 2,50 грн. Вхідна плата для іноземних громадян аналогічна платі для громадян України.

Право безкоштовного відвідування мають: діти-сироти, вихованці дитячих будинків, шкіл-інтернатів, діти-інваліди, учасники та інваліди II світової війни, діти до 6 років, працівники музеїв. Екскурсійне обслуговування.

Тематичні екскурсії: · для дорослих -12 грн.; · для школярів та студентів - 6 грн. Оглядові екскурсії: · для дорослих -24 грн.; · для школярів та студентів - 12 грн.; · для іноземців з перекладачем - 25 грн.; · екскурсія англійською мовою - 30 грн.

На відкритому майданчику розміщена виставка пам’яток науки і техніки.

Книжково-сувенірний кіоск працює в касі музею. Основний фонд музею складає 140502 предметів, науково-допоміжний фонд – 112518, всього - 253020 одиниць.

Площа експозиційно-виставкова – 1600 м2 + 376 м2, фондосховища – 354, 4 м2. Кількість співробітників – 86, з них наукових – 40. Середня кількість відвідувачів за рік ~ 50 тис. чоловік. В структурі музею є наукова бібліотека.

Партнери: Львівський історичний музей, Волинський краєзнавчий музей, Історико-культурні заповідники м. Острога та Дубна, Історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви".

В музеї діють виїзні та обмінні виставки. Обмінні: Народний одяг Рівненщини, Виставка стародруків. Виїзні виставки експонувались у містах Київ, Дніпропетровськ, Луцьк, Львів, Краків, Ванкувер, Замость.

Музей планує представити у своїх залах виставки комп’ютерного живопису, воскових фігур, з історій інквізиції.

Найцінніші (унікальні) колекції:

  • Волинський іконопис ХІII - XVIII ст.
  • Стародруки.
  • Археологічна.
  • Козацькі речі ХVП ст.
  • Документи на пергаменті.

Історія музею Рівненський музей, створений на початку XX ст., перейняв естафету музейного будівництва, започаткованого 1896 року у селі Городку (3 км від міста) бароном Ф. Штейнгелем, який створив перший сільський музей на Волині. Музейний заклад Рівного працював при сільськогосподарському товаристві. Його фундатором був В. Окенцький.

Подібно до городоцького, він мав чотири відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий, пізніше створено відділ старовинних книг, гравюр, рукописів. Доля обох музеїв є досить схожою: у горнилі першої світової війни музейні колекції були майже повністю втрачені. У 1936 році у Рівному починає працювати господарський музей Волині. Ініціатором його створення була промислово-торгова палата у Любліні. В його експозиції були представлені й експонати попередніх рівненських музеїв. Зі зміною державного підпорядкування і входженням західноукраїнських земель до складу Радянського Союзу змінюється і профіль рівненського музею. В лютому 1940 року на базі існуючого в місті організовано історико-краєзнавчий музей. Перший директор новоствореного музею П.Слабоспицький основну увагу наукових співробітників В. Кубинського, Ю. Шумовського, Й. Панека зосередив на експедиційній роботі завдяки чому поповнювалась музейна колекція. Під час природничої експедиції 1940 року Й. Панек разом з організатором фітотерапевтичної школи Волині М. Носалем вперше виявив на теренах краю рослину "тризубець морський". У цей період до музею надходило чимало унікальних експонатів, про один з яких - зуби мастодонта - пізніше повідомляв паризький науковий часопис. Цікаві експонати містив мистецький відділ музею, посеред яких твори Я. Матейка та Ю. Коссака. Музей активно провадив виставкову роботу. Остання передвоєнна експедиція рівненського історико-краєзнавчого проходила улітку 1941. Археолог Ю. Шумовський досліджував у Острожці Млинівського району курган V-VI ст. Після окупації Рівного німецькою армією музей на деякий час припиняє свою роботу. Його приміщення зайняла військова частина. Музей переміщено до невеликого будинку по вул. Короленка (тепер район майдану Незалежності). На жаль, на початку 1944 року покинув Рівне директор музею Ю. Шумовський, була переправлена у західному напрямку й колекція. У післявоєнний час музею було передано приміщення по вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри) з експозиційною площею 175 кв. м. З довоєнних спеціалістів знову тут працював Й. Панек. У 1945 році кількість експонатів складала майже сім тисяч одиниць. У 1948 році було проведено 11 експедицій, під час яких досліджено стоянки первісної людини, місця битв козацьких військ, мінеральні джерела Рівненщини. Експедиції дали можливість поповнити музей новими експонатами, кількість яких у відповідний період складала 10785 одиниць зберігання. Окрім того, до музейних фондів надходили експонати з інших музеїв України. Львівський історичний музей передав на постійне експонування експонати, серед яких найціннішим була "Острозька Біблія" (1581). Твори мистецтва подарували українські художники, зокрема киянин В. Масик. У 60-ті роки основну увагу при комплектуванні фондової збірки музей приділяє експедиційній роботі, під час якої поповнилась етнографічна та нумізматична колекції. Найбільш плідними були пошуки у Червоноармійському (тепер Радивилівський) районі, де віднайдено посуд, предмети з дерева та народний одяг. У середині 60-х років до музею надійшли бойові прапори полків, які брали участь у визволенні Рівненщини від фашистських загарбників, бойові нагороди, тогочасна зброя, фото, газети, листівки та інші предмети воєнного часу. В цей час відкриваються філії Рівненського краєзнавчого музею. Першою з них став Дубенський краєзнавчий музей. У 1966 році обласному музею передано комплекс споруд у Пляшевій – пам’ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві (1651). Тут було створено філію – музей “Козацькі могили”. З 1970 року експедиція краєзнавчого музею провадила археологічні дослідження поля найбільшої битви в історії українського козацтва. Паралельно з розкопками на місці Берестецької битви працюють музейні археологічні експедиції, які досліджують місце розташування літописного Дорогобужа. У 1993-95 роках археологічна експедиція під керівництвом львівського археолога С.Терського досліджувала літописну Пересопницю. З метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, протягом 70-80-х років експедиціями музею обстежено православні храми області. Значні зміни розпочались у музеї з початку 90-х років із здобуттям Україною незалежності. Фондова збірка поповнилась матеріалами з історії Української Повстанської Армії, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, документами, що розповідають про діяльність земляків-волинян, які проживають в діаспорі. Музей розпочав активну виставкову роботу, основою якої стали як власні фонди, так і співпраця з іншими музейними закладами, культурологічними установами, колекціонерами. На сьогодні філії Рівненського краєзнавчого музею є окремими музейними закладами, а колишні Дубенський краєзнавчий музей та музей "Козацькі могили" набули статусу заповідників. Філією залишається Сарненський історико-етнографічний музей. Рівненський краєзнавчий музей є методичним центром області з питань музейного будівництва та організаційної роботи. Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого італійського скульптора Томаша-Оскара Сосновського. Вони виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму, відзначаються високою технікою та довершеністю форм.

Із лютого 2005 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолює Булига О.С. Б.: Булига О. Тут дух епох і слава поколінь // Вільне слово. – 2003. – 16 трав. “Короленко і Рівненщина”: Пристендовий проспект до експозиції / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2003. Булига О., Юрчук О. Музей і відвідувач (із досвіду роботи РОКМ) // Волинський музей: історія і сучасність: Наук. зб. Вип. III. Матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф., Луцьк – Колодязне, 18 – 19 трав. 2004 р. - Луцьк, 2004. – С. 167 -168. Прищепа О. Вулицями старого міста. - Рівне, 1997. - 154 с. Антонова Г.М., Нікольченко Ю.М., Пономарьова Т.О., Бухало Г.В. Ровенський краєзнавчий музей. Путівник. – Л.: Каменяр, 1978. – 95 с. Українець А.М. На гостини до музею // Минуле і сучасне Волині й Полісся: Матеріали II Волинської наук.-етногр. конф. 12-13 трав. 2005 р. м. Луцьк. – Луцьк, 2005. - С. 61. Мушировський В.М. Сторінки історії музею // Наукові записки. Вип.I (До сторіччя музейної справи). – Рівне. 1996.

Контакти: 

Вул. Драгоманова, 19, м. Рівне, 33028.Тел./факс. 26-75-80, тел. 22-33-67.E-mail:

rivnemuseum@ukr.net

 
 

Я РЕПОРТЕР

Шановні відвідувачі! У вас є можливість поділитися своїми новинами. Надсилайте їх на пошту rovno8@gmail.com або через форму контактів.

Ми виберемо найцікавіші і опублікуємо. Вас почують сотні людей, що заходять на сайт. А якщо ви прикладете фотографії, то і побачать.

Новини України

Kаталог