“Як правило ми просто
не замислюємось на тим ,
що могли б врятувати людину,
навіть не знайому нам.
Донорство- тихий подвиг.”
А. Цопов”
14 червня 2009 року у всьому світі буде святкуватись Всесвітній день донорства, центром уваги котрого являється життєдайний дар крові, який добровільно віддають донори-волонтери задля порятунку інших.
Міжнародний концерн “Високовольтний союз”, усвідомлюючи важливість даного моменту, приєднався до донорського руху, сподіваючись на безкорисність наших людей, в надії залучити якнайбільше добровольців та об'єднати зусилля і таланти для боротьби зі смертю і байдужістю. Протягом квітня за закликом Асоціації молодих донорів України на підприємствах міжнародного концерну “Високовольтний союз” проводились корпоративні дні здачі крові на користь онкохворих дітей.
В один із теплих квітневих днів до Рівненської обласної станції переливання крові організовано прибули співробітники підприємств концерну “Високовольтний союз” — “РЗВА-Електрик” та “Високовольтний союз-Україна”. Все це виглядало зворушливо і без усілякої метушні. Біля віконця реєстратури вишикувалася черга для заповнення анкет реєстрації. Потім огляд у терапевта, перевірка крові на гемоглобін, гарячий чай з печивом, насамкінець, здача крові і почуття гордості за врятовані дитячі життя.
Першими до віконця реєстрації підійшов працівник «РЗВА-Електрик» – диспетчер механо-оброблювального виробництва Володимир Балюк. Володимир уже декілька років підряд здає кров, а тому знає, як важко знайти донорів, навіть платних. На жаль, для більшості людей це ціла проблема. “Сказати, як зараз потрібні донори — це не сказати нічого. Спробуйте затримати дихання і через кілька хвилин запитайте себе, чи потрібне вам повітря?” — зазначив під час розмови Володимир. Один за одним почали підходити і інші представники концерну “Високовольтний союз”, які теж виявили бажання допомогти онкохворим дітям і пройти задля цього усю процедуру кроводачі.
Не обійшлося без розчарувань: не всім бажаючим лікарі дозволили здавати кров через тиск та рівень гемоглобіну. Ольга Булдіна, секретар генерального директора, була збентежена, що через понижений тиск у неї спочатку не хотіли брати кров. Проте чашка чаю, декілька присідань та справжнє бажання врятувати життя хворих дітей — і Ольга з посмішкою на обличчі займає крісло донора. Цього дня своїм прикладом вона засвідчила, що в силах кожного із нас допомогти дітям, які опинилися у непростій ситуації.
Усіх присутніх своєю щирістю здивувала оператор диспетчерської служби Оксана Сафір. Як мати двох діток, Оксана переконана, що любов до дітей властива кожному. “Це ні з чим не зрівняне почуття, яке бере свій початок із батьківської любові. Якщо наше щастя на дев'ять із десяти залежить від нашого здоров'я, то від здоров'я наших дітей воно залежить на десять із десяти. Ми живемо на цій Землі, аби допомагати один одному. Тому я сподіваюсь, що подібні заходи допоможуть хворим дітям у виснажливій боротьбі зі смертельною недугою”, — зауважила відразу після кроводачі Оксана.
На жаль, дефіцит донорської крові в Україні залишається. Щодня життя тисячі хворих дітей знаходиться під загрозою через недостатню кількість крові. Всеукраїнська акція “Здай кров-врятуй життя дитини” — це надія на життя тих дітей, що страждають онкологічними захворюваннями і потребують невідкладної донорської допомоги. Це заклик до молодих людей, які не залишаться байдужими до долі дітей, що потребують їхньої допомоги. Тисячі дітей чекають нашої допомоги, подумати тільки — одна здача крові може врятувати чиєсь життя. В наш час бездуховності, зневіри, що краще може розсіяти темряву, як не готовність до безкорисної допомоги, як не щире співчуття до знедолених.
Благодійна місія донорів-волонтерів — це наш крок до кращого майбутнього нації, це надія для тих, у кого її майже не лишилось. Надія на життя для хворих дітей, яких ми повинні врятувати. Невже ми залишимось осторонь, невже серця наші поховані під холодним попелом байдужості, невже ми не відгукнемось на світлий заклик: “ЗДАЙ КРОВ — ВРЯТУЙ ЖИТТЯ ДИТИНИ!”.